Словарь української мови (1924)/побідніти
◀ побідник | Словарь української мови П побідніти |
побіднішати ▶ |
|
Побідні́ти, ні́ю, єш, гл. Обѣднѣть (о многихъ). За ці годи дуже люде побідніли. Черниг. у.
◀ побідник | Словарь української мови Борис Грінченко П побідніти |
побіднішати ▶ |
|
Словарь української мови — П
побідніти
Борис Грінченко
1924
Побідні́ти, ні́ю, єш, гл. Обѣднѣть (о многихъ). За ці годи дуже люде побідніли. Черниг. у.