Словарь української мови (1924)/побігущий
| ◀ побігуця | Словарь української мови П побігущий |
побіда ▶ |
|
Побігу́щий, а, е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
| ◀ побігуця | Словарь української мови Борис Грінченко П побігущий |
побіда ▶ |
|
Словарь української мови — П
побігущий
Борис Грінченко
1924
Побігу́щий, а, е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.