Словарь української мови (1924)/побуяти
| ◀ побучавіти | Словарь української мови П побуяти |
поваб ▶ |
|
Побуя́ти, буя́ю, єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти. АД. I. 114.
| ◀ побучавіти | Словарь української мови Борис Грінченко П побуяти |
поваб ▶ |
|
Словарь української мови — П
побуяти
Борис Грінченко
1924
Побуя́ти, буя́ю, єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти. АД. I. 114.