Словарь української мови (1924)/побурчати
| ◀ побурмиструвати | Словарь української мови П побурчати |
побусурманити ▶ |
|
Побурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
| ◀ побурмиструвати | Словарь української мови Борис Грінченко П побурчати |
побусурманити ▶ |
|
Словарь української мови — П
побурчати
Борис Грінченко
1924
Побурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.