Словарь української мови (1924)/побубнявіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побубнявіти
Берлін: Українське слово, 1924

Побубня́віти, віємо, єте, гл. Поразбухать (во множествѣ). У мокрому горох полежав, та як побубнявів. Харьк.