Словарь української мови (1924)/побрязкувати
| ◀ побрязкач | Словарь української мови П побрязкувати |
побрязчати ▶ |
|
Побря́зкувати, кую, єш, сов. в. побря́зкати, каю, єш, гл. Бряцать, побряцать, побрякивать. Перенесу ключі не побрязкуючи. Мет.
| ◀ побрязкач | Словарь української мови Борис Грінченко П побрязкувати |
побрязчати ▶ |
|
Словарь української мови — П
побрязкувати
Борис Грінченко
1924
Побря́зкувати, кую, єш, сов. в. побря́зкати, каю, єш, гл. Бряцать, побряцать, побрякивать. Перенесу ключі не побрязкуючи. Мет.