Словарь української мови (1924)/поборгувати
◀ поболювати | Словарь української мови П поборгувати |
поборець ▶ |
|
Поборгува́ти, гу́ю, єш, гл. Дать въ долгъ. Ще арендар поміркує, нам горівки поборгує. Чуб. V. 1094.
◀ поболювати | Словарь української мови Борис Грінченко П поборгувати |
поборець ▶ |
|
Словарь української мови — П
поборгувати
Борис Грінченко
1924
Поборгува́ти, гу́ю, єш, гл. Дать въ долгъ. Ще арендар поміркує, нам горівки поборгує. Чуб. V. 1094.