Словарь української мови (1924)/поблагословитися

by Борис Грінченко

◀ поблаголовити

Словарь української мови Борис Грінченко П поблагословитися

поблекнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поблагослови́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Получить благословеніе. Я підійшов поблагословитись. Св. Л. 10. 2) Перекреститься передъ началомъ дѣла. Г. Барв. 391. Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась в печеню. ЗОЮР. I. 3.