Словарь української мови (1924)/побешпетити
◀ побесідувати | Словарь української мови П побешпетити |
побештати ▶ |
|
Побе́шпетити, чу, тиш, гл. Загадить. Воно ж оті мухи раз-у-раз до падла літають та й нівечять усе. Бач, як бриль побешпетили. Лубен. у.