Словарь української мови (1924)/побережничити
◀ побережник | Словарь української мови П побережничити |
поберечи ▶ |
|
Побережни́чити, чу, чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ. Желех.
◀ побережник | Словарь української мови Борис Грінченко П побережничити |
поберечи ▶ |
|
Словарь української мови — П
побережничити
Борис Грінченко
1924
Побережни́чити, чу, чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ. Желех.