Словарь української мови (1924)/побережний
◀ побережичка | Словарь української мови П побережний |
побережник ▶ |
|
Побере́жний, а, е. побере́жній, я, є. 1) Береговой. Побережні села. Сонце стало серед неба понад білим побережнім піском. Левиц. I. 62. 2) Набережный. Побережня стіна.