Словарь української мови (1924)/побердитися

< Словарь української мови (1924)

◀ побентежити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побердитися

поберегти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Побе́рдитися, диться, гл. безл. Повезти, удаться. Мені не побердилось.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/побердитися&oldid=511999