Словарь української мови (1924)/побатькувати
| ◀ побатьківськи | Словарь української мови П побатькувати |
побахурувати ▶ |
|
Побатькува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Побыть посаженнымъ отцемъ, въ качествѣ отца. 2) Поругать, задѣвая въ брани отца. Ще полаяв, побатькував трохи. Мир. ХРВ. 146.