Словарь української мови (1924)/побатькатися
◀ побатувати | Словарь української мови П побатькатися |
побатьківськи ▶ |
|
Побатька́тися, ка́юся, єшся, гл. Стать въ отношенія отца и сына. Вони побатькались собі, Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька. Новомоск. у. (Залюб.).