Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побабіти
Берлін: Українське слово, 1924

Побабі́ти, бі́ю, єш, гл. 1) Сдѣлаться женоподобными (мног.). Желех. 2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.