Словарь української мови (1924)/плись
◀ плистка | Словарь української мови П плись |
плит ▶ |
|
Плись меж. = Плюсь 1. У воду тільки плись, як раз пішло на дно. Греб. 366. А лебідь плись на дно. Греб. 363. 2) Выражаетъ быстрое паденіе. Із моці вибився, сердешний на бік плись. Греб. 376.