Словарь української мови (1924)/плисти
| ◀ плиском | Словарь української мови П плисти |
плистка ▶ |
|
Пли́сти́, ву́, ве́ш, гл. 1) Плыть. Ой як лебедям плисти против води важко. Мет. 108. Гиля, гиля, білі гуси, на річеньку плисти. Грин. III. 249. 2) О зернѣ; высыпаться. Вівса ми ще не пожали, а він пливе.