Словарь української мови (1924)/плигонути

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плигонути
Берлін: Українське слово, 1924

Плиго́ну́ти, ну́, не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.