Словарь української мови (1924)/плигати
◀ плигання | Словарь української мови П плигати |
плигнути ▶ |
|
Плига́ти, га́ю, єш, гл. Прыгать. Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався. Котл. Ен. II. 25.
◀ плигання | Словарь української мови Борис Грінченко П плигати |
плигнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
плигати
Борис Грінченко
1924
Плига́ти, га́ю, єш, гл. Прыгать. Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався. Котл. Ен. II. 25.