Словарь української мови (1924)/плеснути

by Борис Грінченко

◀ плесно

Словарь української мови Борис Грінченко П плеснути

плеснутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Плесну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ плескати. 1) Плеснуть. Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю. Г. Барв. 210. 2) Хлопнуть въ ладоши. Плеснула рученятами.