Словарь української мови (1924)/плащаниця

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плащаниця
Берлін: Українське слово, 1924

Плащани́ця, плащени́ця, ці, ж. 1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю. Ном. № 13556. 2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ. КС. 1891. VI. 371.