Словарь української мови (1924)/плаття
◀ платок | Словарь української мови П плаття |
платтяний ▶ |
|
Пла́ття, тя, с. Бѣлье. Ковельс. у. Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? Мет. 263. Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. Грин. III. 548. 2) Одежда, платье. Дороге плаття надіває, чоботи обуває. АД. I. 169.