Словарь української мови (1924)/плазувати

by Борис Грінченко

◀ плазом

Словарь української мови Борис Грінченко П плазувати

плазьма ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Плазува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. Мкр. Н. 19. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ плаз (См.). Ив. 18.