Словарь української мови (1924)/плавок
◀ плавня | Словарь української мови П плавок |
плавочок ▶ |
|
Плаво́к, вка́, м. 1) Ум. отъ плав. 2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за єю, єю сив селезень у плавки упливає… Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за єю, єю молодий Юронько у слідки уступає. Мет. 157.