Словарь української мови (1924)/пияка
◀ пияк | Словарь української мови П пияка |
пиячка ▶ |
|
Пия́ка, ки, об. Пьяница. Ум. Пия́чка. Ґосподар альбо ґосподині пиячка. Гн. II. 226.
◀ пияк | Словарь української мови Борис Грінченко П пияка |
пиячка ▶ |
|
Словарь української мови — П
пияка
Борис Грінченко
1924
Пия́ка, ки, об. Пьяница. Ум. Пия́чка. Ґосподар альбо ґосподині пиячка. Гн. II. 226.