Словарь української мови (1924)/пищик
◀ пищати | Словарь української мови П пищик |
пищок ▶ |
|
Пи́щик, ка, м. Музыкальный инструментъ, — родъ свирѣли изъ тонкаго камыша. Харьк. у. Ум. Пи́щичок. Ти ж було селом ідеш, ти ж було в дуду граєш, тепер тебе немає, дуда твоя гуляє і пищички зосталися, чорт-зна кому досталися. Нп.