Словарь української мови (1924)/пишно
◀ пишність | Словарь української мови П пишно |
пишнобарвистий ▶ |
|
Пи́шно, нар. 1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив. Греб. 362. 2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно. Єв. Л. XVI. 19.
◀ пишність | Словарь української мови Борис Грінченко П пишно |
пишнобарвистий ▶ |
|
Словарь української мови — П
пишно
Борис Грінченко
1924
Пи́шно, нар. 1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив. Греб. 362. 2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно. Єв. Л. XVI. 19.