Словарь української мови (1924)/пихкати
| ◀ пихиць! | Словарь української мови П пихкати |
пихнути ▶ |
|
Пи́хкати, каю, єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. I. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. I. 38.