Словарь української мови (1924)/питлювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
питлювати
Берлін: Українське слово, 1924

Питлюва́ти, лю́ю, єш, гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати. Ном. № 5596.