Словарь української мови (1924)/питель

by Борис Грінченко

◀ питво

Словарь української мови Борис Грінченко П питель

питення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пи́тель, тля, м. 1) Крупчатка-мельница. Подольск. г. Се він собі млин питлем хоче будувати. Кіев. у. 2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле. Гол. II. 138.