Словарь української мови (1924)/письменник
◀ письменний | Словарь української мови П письменник |
письменництво ▶ |
|
Письме́нник, ка, м. 1) Писатель. Виднійше нам усе те в високих розумом письменниках. К. (О. 1861. VI. 28). 2) Въ евангеліи: книжникъ. І зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них, де Христу родитися. Єв. Мт. II. 4.