Словарь української мови
Борис Грінченко
П
письмак
Берлін: Українське слово, 1924

Письма́к, ка́, м. 1) Грамотей. Борз. у. Аж тут обізветься письмак до громади. К. Досв. 77. 2) Плохой писатель. Засіли письмаки собором у сто душ. К. Дз. 118.