Словарь української мови (1924)/пискля
| ◀ пискір | Словарь української мови П пискля |
пискнява ▶ |
|
Пискля́, ля́ти, с. 1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк. 2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і місяця нема відколи найшлося. Уман. у. 3) мн. Пискля́та. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. Ум. Пискля́тко.