Словарь української мови (1924)/пиріг
◀ пириця | Словарь української мови П пиріг |
пирій ▶ |
|
Пирі́г, рога́, м. Пирогъ. Чуб. VII. 445. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пиріг на талірці. Мет. 90. Ум. Пиріжо́к, пиріже́чок.