Словарь української мови (1924)/пирхонути

by Борис Грінченко

◀ пирхнути

Словарь української мови Борис Грінченко П пирхонути

пирщ ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пирхону́ти, ну́, не́ш, гл. 1) = Пирхнути. 2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того. Павлогр. у.