Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пиляка
Берлін: Українське слово, 1924

Пиля́ка, ки, ж. = Пилюга. Ум. Пиля́чка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід. Екатериносл. у. (Залюб.).