Словарь української мови (1924)/пил
◀ пикниця | Словарь української мови П пил |
пила ▶ |
|
Пил, лу, м. Пыль. Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Мет. Ум. Пило́к, пило́чок. Як ось стук! Пилок піднявся, кінськії два вози їдуть в дворик. Мкр. Н. 16.