Словарь української мови (1924)/пивний
| ◀ пивище | Словарь української мови П пивний |
пивник ▶ |
|
Пи́вний, а, е. 1) Пивной. 2) = Питний. Почав медом його шанувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду. Г. Барв. 360.
| ◀ пивище | Словарь української мови Борис Грінченко П пивний |
пивник ▶ |
|
Словарь української мови — П
пивний
Борис Грінченко
1924
Пи́вний, а, е. 1) Пивной. 2) = Питний. Почав медом його шанувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду. Г. Барв. 360.