Словарь української мови (1924)/печина

by Борис Грінченко

◀ печиво

Словарь української мови Борис Грінченко П печина

печихвіст ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Печи́на, ни, ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Грин. III. 86. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Мет. 260. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе. ХС. III. 49.