Словарь української мови
Борис Грінченко
П
петелька
Берлін: Українське слово, 1924

Пете́лька, ки, ж. 1) Ум. отъ петля. За петельки́ вхопи́в. Схватилъ за грудь. Новомоск. у. 2) мн. Переплетенныя веревочки, въ которыхъ носятъ горшки съ кушаньемъ въ поле. Угор. 3) мн. Веревки, сложенныя въ петлю: въ нихъ, на небольшія разстоянія, носятъ охапки сѣна. Шух. I. 171.