Словарь української мови
Борис Грінченко
П
песький
Берлін: Українське слово, 1924

Пе́ський, а, е. Собачій. Пустіть! — кричить Рябко, — не будь я песький син, коли вже вдержу більш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Отже песька дитина тобі вже й до роботи не кидається. Левиц. I. 277.