Словарь української мови (1924)/пестіння

by Борис Грінченко

◀ пеститися

Словарь української мови Борис Грінченко П пестіння

пестраки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пе́стіння, ня, с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна. Левиц. I. 482.