Словарь української мови (1924)/перій
◀ перієватиця | Словарь української мови П перій |
перійка ▶ |
|
Пері́й, рію́, м. Раст.: а) пирей, Bromus inermis L. Анн. 71. б) = Перійка. Анн. 362. в) Phleum alpinum. Лв. 100. в) — лісови́й. Раст. Bromus tectorum L.