Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пертися
Берлін: Українське слово, 1924

Пе́ртися, пру́ся, пре́шся, гл. Переться, напирать, лѣзть. В німецькі землі, у чужії претеся знову. Шевч. 211. Та співаю, щоб та печаль не перлася, як той москаль. Шевч.