Словарь української мови (1924)/пертися
| ◀ перти | Словарь української мови П пертися |
перть ▶ |
|
Пе́ртися, пру́ся, пре́шся, гл. Переться, напирать, лѣзть. В німецькі землі, у чужії претеся знову. Шевч. 211. Та співаю, щоб та печаль не перлася, як той москаль. Шевч.