Словарь української мови (1924)/персть
| ◀ перстник | Словарь української мови П персть |
перський ▶ |
|
Персть, ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Ном. № 9742. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали. АД. I. 249.