Словарь української мови (1924)/перстенець
◀ перстач | Словарь української мови П перстенець |
перстеник ▶ |
|
Перстене́ць, нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
◀ перстач | Словарь української мови Борис Грінченко П перстенець |
перстеник ▶ |
|
Словарь української мови — П
перстенець
Борис Грінченко
1924
Перстене́ць, нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.