Словарь української мови (1924)/перещеплювати
| ◀ перещепити | Словарь української мови П перещеплювати |
перещик ▶ |
|
Переще́плювати, люю, єш, сов. в. перещепи́ти, плю, пиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать наново прививки. 2) Перемежать, врѣзываться, врѣзаться. Так, бач, як се урочище перещеплювало наші землі, то й того козака, що тутечки сидів зімовиком, перещепою прозвали. Стор. II. 137.