Словарь української мови (1924)/перечутися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перечутися
Берлін: Українське слово, 1924

Перечу́тися, ється, гл. безл. Дойти вѣстямъ, быть услышаннымъ. Перечулося в нас об Варці, що жива й хороша. МВ. (О. 1862. I. 106).