Словарь української мови (1924)/перечитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перечитися
Берлін: Українське слово, 1924

Пере́читися, чуся, чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: „Ой Петре, Петре, не перечмося!“ Чуб. III. 344.