Словарь української мови (1924)/перечитися
◀ перечити | Словарь української мови П перечитися |
перечитувати ▶ |
|
Пере́читися, чуся, чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: „Ой Петре, Петре, не перечмося!“ Чуб. III. 344.