Словарь української мови (1924)/перецвітати
| ◀ перецвірчати | Словарь української мови П перецвітати |
переціджувати ▶ |
|
Перецвіта́ти, та́ю, єш, сов. в. перецвісти́, цвіту́, те́ш, гл. 1) Отцвѣтать, отцвѣсть. 2) Плѣсневѣть, заплѣсневѣть.
| ◀ перецвірчати | Словарь української мови Борис Грінченко П перецвітати |
переціджувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
перецвітати
Борис Грінченко
1924
Перецвіта́ти, та́ю, єш, сов. в. перецвісти́, цвіту́, те́ш, гл. 1) Отцвѣтать, отцвѣсть. 2) Плѣсневѣть, заплѣсневѣть.